ЛЬВІВ І ЄВРО 2012.

 ALL YOU NEED IS LVIV. Так співали німецькі фани, коли на «Арені Львів» їхня команда перемогла португальську збірну. А самі португальці натомість пораділи за перемогу наших над шведами. Вони, португальці, танцювали під «Горіла сосна», викрикували: «Чева, Чева» (ми їх, звісно, відкорегували) і взагалі святкували майже по-українськи. І все це – ніч, Площа Ринок, Непун. Дівчатам вони говорили: «Дуже гарна», а коли показували на своїх співвітчизників, порівнювали – «Дуже негарни». Це спонукало на серйозні роздуми.

Німці в цю переможну для українців ніч закликали танцювати з ними ритуальний танець. Простий текст, нехитрі рухи – «Zlatan is walking, walking like this» (майже не відриваючись від землі), Sheva is walking, walking like this (зрозуміло, що на повний зріст, та ще й підстрибуючи)». Якщо сказати, що у виконанні німці це виглядало зворушливо, то краще помовчати! Потім один з іноземних гостей прямолінійно запитав: «Ти справді знаєш англійську, чи просто говориш «Yes»?» Довелося зізнатись. Загалом на неанглійськомовність персоналу скаржились і португальці, які в кафе не змогли порозумітись і, очевидно, поїсти. «This is a problem!»? – я відповіла традиційно і розуміюче – «Yes!»

А ще португальські гості питали: «Чому ваші люди у фан-зоні так дивляться на нас, хочуть говорити з нами? Вони що не бачили ніколи португальців?». Я запевняла, що українці просто доброзичливі та інколи через міру гостинні. Обманювати майже не довелося. Екзотичні португальці? А як інакше?

Не помітити у Львові данців було неможливо. Звісно, якщо твоє цілодобове місце локації не Сихів чи Рясне. Викупивши пів-Площі Ринок, вони не тільки скандували «Україна! Україна!», а пробували вивчити українські народні. Від матчу у Львові данці, за їх словами, очікували гарної гри, пива і сосисок. Не знаю як з грою, а останні два компоненти їх, думаю, розчарували менше. Хоча, щодо сосисок…

Львів сумуватиме за цим карнавалом.