Проблема безпритульних тварин останнім часом постала дуже гостро в багатьох містах і містечках України. Бездомні істоти, а це переважно собаки, об’єднуються у зграї, лякаючи перехожих. Вони нерідко є джерелом інфекції сказу. У Львові це питання набирає актуальності у зв’язку з Євро-2012. Але спроби покращити ситуацію здебільшого проявляються у вигляді отруєних комунальниками собак. Крім того, що такий метод «боротьби» зовсім неефективний та антигуманний, він заборонений Законом України. Єдине, що може покращити стан речей – стерилізація хоча би 80 відсотків тварин. А це, звісно, чималі кошти. Стихійні варварські виловлювання та усипання безпритульних, незважаючи на незаконність, чомусь вважаються прийнятнішими…
.jpg)
Пані Ольга Сидор призначила мені зустріч в Театрі юного глядача. Прийшла не сама. В пластмасовому кошику її супроводжувало невелике біле кошеня. Його щойно віддали з тимчасової перетримки, а знайти нових «довготривалих» господарів ще не вдалося. Котик, можливо, і був наляканий, проте поводився ввічливо. Пані Ольга залишила його біля чергової. Чому - стало зрозуміло згодом. В подвір'ї на жінку чекали старі приятелі – сім'я молодих грайливих мурчиків. Мабуть, не всі вони знали, що Ольга Сидор – член ради Львівського товариства захисту тварин, тому їм було цікаво послухати про активну громадську діяльність своєї опікунки. Котики склали нам неординарну компанію, заодно неабияк підняли настрій.
- Як розпочалася Ваша діяльність у напрямі захисту безпритульних тварин?
- У 2006 року декілька людей знайшлися через київський зоозахисний сайт і вступили до Львівського товариства захисту тварин. Як молода ініціативна команда, ми вирішили навести лад у притулку «Милосердя», який тоді був не в найкращому стані. Там мешкали собаки і коти, останні тіснилися в маленькій кімнатці, тримати їх там було нерозумно. Крім того, цуценята і кошенята часто заражувалися одні від одних інфекціями. Тому до 2008 року всіх котиків з притулку забрали. Зараз волонтери тримають їх вдома, багато тварин знаходяться на платних та безплатних тимчасових перетримках. Неодноразово наголошуємо, що в притулки «Милосердя» живуть лише собаки, немає сенсу везти і підкидати туди кошенят в коробочках. Уявляєте, як реагують 250 «песиків» на одну чужу кішку!
- Чим займаєтесь особисто Ви?
- Я – один з кошатників (опікуюсь безпритульними котами), за фахом – перекладач, екскурсовод. У Товаристві займаюсь роботою з громадськістю. З 2009 року на Львівському радіо раз на тиждень веду трихвилинну просвітницьку програму, в якій обґрунтовую необхідність стерилізації тварин, адже це єдиний гуманний і виправданий спосіб в боротьбі з безпритульністю. Ще у передачі даю поради щодо утримання домашніх улюбленців. Час від часу наше товариство організовує різноманітні акції, щоб привернути увагу суспільства до проблеми безпритульних тварин. Рекламуємо тваринок, що знаходяться в нас на перетримках, намагаємось прилаштувати їх у добрі руки. Не можна сказати, що їх не беруть, проте не так активно, як, наприклад, на Заході.
- І все-таки чи є якийсь ефективний спосіб розв’язання проблеми?
- Потрібно усунути причину на законодавчому рівні. Я деякий час жила в Німеччині. Там закон зобов’язує стерилізувати домашніх тварин, якщо вони не становлять племінної цінності. А племінна діяльність підлягає ліцензуванню і прирівнюється до підприємницької. Домашні тварини очіповані, а вигнати з дому таку тварину означає сплатити чималий штраф. Коли в одному німецькому містечку на вулиці заблукало кошеня, на нього дивились як на прибульця – з усіх сторін тварину обступили перехожі, перекрили рух транспорту - всі дуже переймалися що ж робити з бідолахою. Там домашня тварина на вулиці – нонсенс.
- Розкажіть як організована робота притулку «Милосердя»?
- Притулок розташований відносно далеко, в Брюховичах. Вдень там працюють двоє найманих робітників, яких для поточної роботи, в принципі, достатньо. Вони щодня варять 500 літрів пшеничної каші, яка згодом остигає і нею харчуються собаки. Часто до їжі додають м'ясні відходи. О 17 годині в притулку з'являються керівники, волонтери. Вони займаються хворими тваринами, годують цуценят. На цей час призначаються зустрічі з відвідувачами. Робота непроста, бо до неї потрібний правильний підхід. Наприклад, є у вольєрі 5 собак, одного забрали, звільнилось місце, але не можна одразу приводити іншу тварину до вже сформованої зграї. Для цього існують окремі кімнати, в яких «новобранці» проводять кілька днів. Те ж саме стосується і хворих собак. Все треба ретельно продумати. Площа притулку – 0.8 га. Є місце, щоб будувати нові вольєри, тільки потрібні працьовиті руки та ентузіазм. Двох працівників, звісно, замало.
- Робота виснажлива, а винагорода – вдячність порятованих тварин. Що ж повинні робити свідомі люди?
- Наша щоденна робота як сізіфова праця. Буває дзвонить людина і повідомляє, що збили собаку, приїдьте, мовляв, заберіть. Але ж ми лише волонтери, і попри добровільні зусилля, кожен працює на своїй роботі. Тому інколи фізично не маємо змоги. Чому б людині самій не взяти і не завезти постраждалу тварину до ветеринара. Багато ветлікарів ідуть нам на зустріч. Якщо дізнаються, що тварина бездомна – лікують її дешевше.
Або така ситуація. Телефонують: «Ви віддаєте (!) кошенят? У нас в дворі є ще п’ятеро – заберіть!» Але це не наша компетенція! Ми не в силі приютити всіх бездомних у місті. Тваринок доводиться тримати у власному домі, на це ніхто не виділяє коштів. Якщо ви знайшли однісіньке кошеня, чому б не присвятити йому трохи часу і уваги?
Мешкаю в районі Краківського ринку, і кожного тижня постійно знаходжу там покинутих кошенят. Спочатку думала, що вони загубились, але тваринок ніхто не шукав і не забирав. Вони й далі блукали по базарі. Ми тварин забирали, відводили до ветлікаря, стерилізували. Таке під силу чи не кожному.
- Де можна простерилізувати домашнього улюбленця і скільки це коштує?
- Практично кожен ветеринар стерилізує тварин. Для нас багато лікарів роблять знижки. Так, щоб простерилізувати кішку треба заплатити 300 грн, за кота – 150. стосовно собак, то це залежить від ваги – від 300 гривень і більше.
- Що відповідаєте людям, які говорять, що на вулиці багато бездомних людей, а ви переймаєтесь тваринами?
- Так говорять здебільшого ті, хто не допомагає нікому. Є поняття загального гуманізму суспільства. Не можна вбивати собак, але одночасно допомагати безхатченкам-людям. Все це дуже пов’язано і показує рівень байдужості як до маргінальних груп, так і до безпритульних тварин. Наші волонтери, в яких чуйне серце, піклуються не лише про братів менших – багато хто допомагає онкохворим, сиротам.
Завдяки своїй волонтерській діяльності я познайомилась з такими різними людьми, яких випадково не зустріла б ніколи. Спільна ідея і добрі наміри об’єднують різні верстви населення, незалежно від статків. Прилаштувати кішку – це теж зробити добро. Знайти загублену собаку – подарувати радість хазяїну. На милосердя заслужило будь-яке живе створіння, а невиправдану жорстокість засуджують всі закони.
Р. S. Не залишайтесь осторонь! на Вашу допомогу чекають беззахисні друзі. не перетворюйте їх у ворогів!
.jpg)
